У Луцькому НТУ присвятили захід видатному Гетьману України
«Тепер, коли вже сімдесятий
Мені минув, не гріх сказати,
Що в дні юнацтва золоті,
Бувало, кожного вельможу
З мужів чи хлопців переможу
У всій привабній марноті.
Я ж був веселий і стрункий —
І вигляд мій не був такий
Поморщений, як ось тепер, —
То час війни й турботи стер
З обличчя душу, що не годні б
Мене вже й родичі пізнать,
Коли б могли моє сьогодні
З моїм учора порівнять.
Але ж колишніх рис моїх
Іще раніше я позбувся,
Аніж суворий вік торкнувся
Рукою старості до їх.
Літа, як бачте, не вгасили
В мені ні мужності, ні сили…»
Дж.-Н. Байрон «Мазепа»
У бібліотеці Луцького національного технічного університету відбувся захід присвячений 380-річчю від дня народження видатного полководця, Гетьмана Війська Запорозького Івана Мазепи.
Дійство розпочала ведуча Марія Богдан. Вона зазначила, що Іван Мазепа намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити гетьманську владу після 10-річної руїни. Він щиро хотів вирвати тогочасну Україну з-під московського ярма та зробити нашу державу самостійною і незалежною.
Про життєвий шлях нашого державного діяча, біографічні факти та історію його політичного становлення розповіли студенти факультету фінансів, обліку, лінгвістики та права Луцького НТУ. Так, Вікторія Трохимович та Богдана Мосійчук переповіли присутнім цікавинки із дитинства Мазепи, його навчання, студентство та службу у королівському війську. Своєю чергою, Максим Луцюк та Анна Новосад ознайоми слухачів з історією початку військової кар’єри та першими дипломатичними здобутками майбутнього полководця, його вступ в Козацьке військо та посаду писаря військової канцелярії.
Щодо гетьманства Івана Мазепи, то його основною метою було об'єднання козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя і, якщо можливо, Слобожанщини й Ханської України в складі єдиної Української держави, встановлення міцної автократичної гетьманської влади у становій державі європейського типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою.
Ревний заступник православ'я, Мазепа надав кошти на будівництво в усій Гетьманщині низки церков, споруджених у стилі українського бароко. Завдяки його зусиллям, Києво-Могилянський колегіум набув статусу академії. Беззаперечним фактом також є те, що після великого Богдана Хмельницького Іван Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рівень державного володаря, монарха. У підтвердження цього, в той час народилася народна приказка: «Від Богдана до Івана не було гетьмана».
Визначне життя прожив найвправніший дипломат тодішньої Європи. Він був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Період правління Івана Мазепи характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. Про завершення життєвого шляху, смерть та поховання українського військового, політичного і державного діяча, видатного гетьмана Івана Мазепи розповіла студентка спеціальності соціального забезпечення Дарина Жадан.
Олег Карась продекламував уривок із художньої поеми «Мазепи», написаної англійським поетом-романтиком Дж.-Н. Байроном у 1819. Зауважимо, що поема заснована на відомій легенді з раннього життя Івана Мазепи.
Екскурс у державотворчу діяльність гетьмана Мазепи провів доцент кафедри гуманітарних наук, соціального забезпечення та права Михайло Костюк. Він розповів про ведення зовнішньої політики, меценатство, спрямоване на розбудову церков та розвиток української освіти й культури, а також розбудову Гетьманщини як цивілізованої та модерної європейської держави.
Не обійшлося й без бібліографічного огляду літератури про видатного гетьмана України, який провела для студентів провідний бібліограф Луцького НТУ Євгенія Будчик.
Де звісив дуб гілля дебеле,
Мазепа стомлений собі
З трави тверду постелю стеле.
Гетьман — похмурий і старий
І сам, як дуб той віковий…»
Олена Третяк, інформаційний відділ Луцького НТУ
Більше фото тут: https://www.facebook.com/pg/LutskNationalTechnicalUniversity/photos/?tab=album&album_id=1217290238425024
