У ЛУЦЬКОМУ НТУ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ
МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНЦІВ
Вечір пам’яті жертв Голодомору провели в бібліотеці Луцького НТУ. Подія відбулася 25 листопада, напередодні національного Дня пам’яті жертв голодоморів, що традиційно припадає на четверту суботу місяця.
Скорботний захід об’єднав разом професійних істориків, дослідників, викладачів університету, студентів та всіх небайдужих. Учасники вшанували загиблих хвилиною мовчання.
«У 1930-х роках українці більше 80% були селянами, але помилково вважати, що в роки геноциду було знищено лише селян. У 30-ті роки було знищено всю Україну, – каже старший науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею Сергій Лис. – Ми маємо усвідомлювати, що будь-яка історична подія ніколи не закінчується, вона тягне за собою багато інших. І те, що відбувається зараз на Сході – це теж один із наслідків знищення нашої держави під час геноциду».
Дослідник розповів про цілу систему продуманих, послідовних «кроків Сталіна», які призвели до повторного закріпачення, абсолютного зломлення та винищення українського народу. Починаючи від перереєстрації мисливської зброї, справи СВУ, заборони УАПЦ, репресій до Сибіру, вибіркової паспортизації влада переходила до безпосереднього відбирання в людей хліба – насильницької колективізації, виконання нереальних планів хлібозаготівель, «закону про п’ять колосків», натуральних штрафів та заборони тримати вдома зерно. Поки люди пухли з голоду, тисячі тонн зерна за експортували за кордон. Радянський хліб був дешевим, і така його кількість аж ніяк не могла свідчити про масщтабний голод на території країни-постачальника. До того ж, сталінська ідеологічна машина регулярно влаштовувала для іноземних гостей добре відпрацьовані показухи із щирими селянами та багатими колгоспами.
Розповів Сергій Лис і про те, як реагували на ті події волиняни. По всій Західній Україні, в тому числі і в Луцьку, діяли центри допомоги голодуючим. Доля учасників цих комітетів після приходу червоних у 1939-му склалася трагічно.
Кандидат історичних наук, завідувач кафедри інженерної педагогіки, психології та українознавства Оксана Жук закликала молодь до власної дослідницької роботи. «Перед вами велике завдання – зібрати всю можливу інформацію від живих свідків тих трагічних подій. Адже це історія не книжна, а жива, що робить її неоціненною», – наголосила науковець.
Під час вечора діяла тематична книжкова виставка, ретельно підготовлена працівниками бібліотеки університету. Серед них – найбільше видання, присвячене Голодомору «Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні». Його у 2008 році до 75-х роковин голоду підготував Інститут національної пам’яті, чиїми ресурсами радимо скористатися усім небайдужим до історичної справедливості.
На завершення вечора учасники переглянули фільм виробництва каналу 1+1 «Великий голод». Одним із героїв документальної стрічки є засновник історико-краєзнавчого музею у Торчині, відомий історик Григорій Гуртовий. Родом із Запоріжчини, Григорій дитиною пережив голод у 1932-1933 роках, та, вже будучи юнаком, трирічний німецький полон. У 1947 році Григорій приїхав на Волинь, де й прожив решту свого життя, присвятивши його культурно-громадській та дослідницькій роботі.
Традиційно у День пам’яті жертв голодоморів о 16.00 починається всеукраїнська акція «Запали свічку». Загиблих під час геноциду українського народу вшановують хвилиною мовчання та встановлюють запалену свічку на підвіконня.
Галина Микитюк
