ВІДКРИВАЄМО РІДНЕ МІСТО ЗАНОВО
Що ви відчуваєте, коли гості приходять у ваш дім? А коли вони приїздять у ваше місто? А коли це не просто гості, а студенти твоєї групи – ті, кого так довго вишукуєш по усіх технікумах і коледжах нашої країни, намагаєшся переконати здобути освіту саме у нашому університеті, і побачивши прізвища в списках груп «скороченців» (так ми їх називаємо поміж собою), відчуваєш таку ж радість як і 16 років тому, коли чоловік нарешті вирішив з тобою одружитись і покликав заміж?
Уявили? Саме такі відчуття я мала щастя пережити 27 жовтня, коли нарешті зорганізувалась наша оглядова екскурсія рідним Луцьком. Найкраще в будь-якій справі – це довірити її виконання професіоналам. А коли в тебе на факультеті навчаються групи майбутніх туристів, то доля автоматично полегшує тобі життя в цьому плані.
Сказати, що в середу було холодно – це нічого не сказати! Але, коли я все ж таки побачило під аркою задубілих 10 студентів (мусила з поважних причин спізнитись на 40 хвилин), то зрозуміла: екскурсія буде! Я народилась і виросла в цьому місті, знаю його історію і на оглядових екскурсіях в різних компаніях була десятки разів: з донькою, з чоловіком, з друзями, з науковим керівником і з опонентами, та й просто з колегами.
Коли в якості екскурсовода – твої студенти, які так щиро стараються, ловлять кожний твій рух, твою реакцію на сказане слово, стежать мало не за подихом і виразом очей – то зовсім інше. Відчуваєш, що усе це для всіх разом і для кожного! особисто. Збоку спостерігаю за тим, як сприймають інформацію та саме місто студенти моєї групи.
Усі дуже уважні: ну нічого й дивного, адже наша Анна – писана красуня, до того ж і підготувались що вона, що Тарас на славу. Радію, що в групах туристів усі дівчата дуже гарні: це додатковий фактор привернути і не відпустити увагу від екскурсії. Бачу професійну руку наставників і бажання працювати самих студентів.
А що наш Луцьк, як сприйняв нас ВІН? Величне місто, найкрасивіше і найрідніше! Я хочу, щоб ти побачив наших дітей, наших студентів, став для них містом, де вони проживуть найкращі свої роки, дав їм можливість бачити тебе таким, як бачу я і любити тебе усі свої роки, бо ти найкращий, бо тут моя родина і друзі, мої студенти і моя робота, і 250 тисяч сердець тих людей, які б’ються разом з тобою і для тебе…
Ірина Бандура,
заступник декана факультету екології
та приладо-енергетичних систем
