ВІДОМИЙ АЛЬПІНІСТ ЗАВІТАВ ДО ЛУЦЬКОГО НТУ
14 листопада 2015 року студенти напряму підготовки «Туризм» факультету екології та приладо-енергетичних систем зустрілися з відомим альпіністом, драйвером та легкоатлетом Ігорем Случиком.
Цього молодого сміливця можна вважати героєм України, адже він зробив багато для популяризації нашої країни.
Найпершими побратимами волинянина у чужих далях є синьо-жовтий прапор та Гімн України. Кількості та різновидів його мандрівок не злічити, проте в арсеналі Ігоря Случика є п’ять сходжень за 5 000 метрів, а цим похизуватися може не кожен. Про більш легкі сухопутні туристичні походи й говорити не доводиться. Коли в одній із подорожей на Охотське море він написав поему аж на вісімнадцять друкованих листків, його друзі й колеги були приємно шоковані.
Студенти почули захоплюючу розповідь та побачили відеофільми про сходження на найвищу точку Північної Америки Мак-Кінлі (тамтешнє населення називає її – Деналі, висота 6194 метри) та найвищу вершину Європи – гору Монблан (4807 м) і найскладнішу – Маттерхорн (4478 м).
Тільки далекі від альпінізму люди можуть подумати, що такі подорожі – це суцільна романтика і веселі пригоди. Проте реалії такі, що бодай найменша посилка може поставити під загрозу не тільки саме сходження, а й життя усієї групи. Тому запорукою успіху в скелелазінні є дисципліна та відмінна фізична підготовка. Під час такої мандрівки не можна вмиватися, адже знищиться захисний жировий шар на шкірі, а тоді чекай неприємностей. Також потрібно закривати або мастити захисним кремом усі можливі ділянки епідермісу, оскільки випромінювання сонця таке, що легко стати шкваркою. Тим паче в умовах полярного дня, коли ніч триває всього чотири години. Також у горах змінюється склад крові та вирівнюється артеріальний тиск, який може бути 90/90, а то й 80/100! Тому навіть тамтешній колючий вітер 180 км/год та перепади температур від –37 °С до +10 °С не є найстрашнішими подразниками. Відповідно акліматизація є вагомим чинником.
Михайло Лепкий,
доцент кафедри туризму
