23 березня щороку відзначається Всесвітній день метеорології. У 2023 році він особливий, адже минуло 150 років від заснування ВМО – Всесвітньої метеорологічної організації, однієї з профільних міжнародних установ, яка працює, в тому числі, у галузі екологічного моніторингу. Щороку цей день проходить під певним гаслом, цьогоріч таким гаслом стало «Майбутнє погоди, клімату і води у поколіннях…».
На ОП «Екологія» викладаються кілька предметів відповідного спрямування (Метеорологія та кліматологія, Гідрологія, Охорона і раціональне використання атмосферного повітря, Адаптація до кліматичних змін). Деякі випускники кафедри та студенти працюють у Волинському центрі з гідрометеорології. На базі кафедри екології в ЛНТУ також успішно діє секція метеорології та кліматології МАН, вихованці якої під керівництвом Віталіни Федонюк (метеоролога за освітою) неодноразово ставали призерами і переможцями різноманітних конкурсів.
Цікаво, що у перші роки навчання екологів у розкладі іноді бувала плутанина, оскільки замість метЕОрології часто вказували метрологію, що для технічних спеціальностей звичніше…
Втім, ці науки де в чому поєднувані. У метеорології, при здійснені моніторингу стану атмосфери, теж треба багато вимірювати, повіряти прилади, калібрувати.
23 березня цього року ми вирішили долучитись до Дня метеорології проведенням серії власних вимірювань мікрокліматичних параметрів на території навколо університету. Для цього на кафедрі є чимало спеціалізованих приладів, включаючи придбану нещодавно (у 2021р) портативну автоматизовану метеостанцію, яка вимірює ряд показників стану довкілля та передає ці дані на сервер в режимі реального часу.
Але крім того, в наш час активно використовуються супутникові дані, які майбутні екологи теж вивчають та аналізують (під час опанування дисциплін Методи ДЗЗ в екології, ІКТ у професійній діяльності, ДЗЗ в агрономії). Супутники Landsat-8,9 мають тепловий інфрачервоний канал, що дозволяє оцінювати температуру поверхні. Наші студенти неодноразово виконували свої наукові та дипломні роботи на основі аналізу таких знімків (наприклад, А.Прохоренко ще у 2018-19 рр детально аналізувала теплові відмінності Луцька та перемагала з цією роботою на конкурсах в Одесі та Києві); Ю. Пашковська в рамках долучення до виконання наукової теми кафедри екології оцінювала тепловий режим Черемського природного заповідника, а зараз виконує схожу бакалаврську роботу по території своєї громади).
Втім, супутникові дані теж не ідеальні – невелика роздільна здатність, нечасте оновлення (раз на 8-16 діб) та перешкоди хмарності. І навіть коли все ідеально співпадає, ці дані також треба верифікувати. Для цього проводять наземну перевірку приладами у безпосередній час прольоту супутника. Студенти під керівництвом доцента кафедри екології Миколи Федонюка вже здійснювали таку верифікацію, мали хорошу співставність показників у холодну пору року і більші похибки у теплі дні, тому було заплановано провести такі паралельні спостереження і у цей весняний день.
Попередньо встановлено, що саме в цей день маршрут супутника пролягає над нашим регіоном, і на час його прольоту (11год 13хв) було заплановано цикл вимірювань.
На жаль, після 9 години пролунав вчергове сигнал повітряної тривоги, і потрібно було йти в укриття. Але після 11 години тривога закінчилась, і студенти, повертаючись до занять, не втратили можливість долучитись до проведення замірів (зокрема, активна учасниця СКТБ «Екологічний моніторинг» ст. гр. ЕОС-41 Вероніка Михайлюк та екологи – першокурсники Олександр Дубінчук і Олександр Гапончук, за активної підтримки Евеліни Стрілецької, Каріни Хомік та Дарини Павлюк).
На жаль, небо захмарилось…Надія на якісний космічний знімок зникла. І хоч територія університету частково була просвітлена, хмарна імла таки завадила якісному зніманню. Але порівняння було проведене.
Наступного дня, аналізуючи дані отриманого знімка, ми виявили, що середнє значення температури для території ЛНТУ, визначене у той час супутником було +5,29°С, що свідчить про заниження реальних даних при слабкій хмарності.
Наші безконтактні термометри та тепловізійний додаток фіксували на той час такі значення: для південного ставка – +11-14°С, північного ставка – +9-12,2°С, а трава на сонячній стороні – мала температурні показники до +18,5°С (навіть трохи більше від асфальту на стоянці).
Далі ми порівнювали визначені показники та результати, знаходили похибки, аналізували відмінності. Всі отримали гарний досвід і додаткові професійно значущі навички. Надалі на кафедрі плануємо продовжувати вимірювання різних параметрів стану довкілля на наших парах і на заняттях гуртка СКТБ «Екологічний моніторинг»: це стане основою для наукових робіт та публікацій студентів, а також на практиці дозволяє реалізувати принцип «навчання через науку».
Кафедра екології
